Кухар повинен знати:

●  правила теплової обробки харчових продуктів та напівфабрикатів;● прийоми та послідовність виконання операцій з первинної обробки м'яса, риби, овочів, круп та інших продуктів;● асортимент напівфабрикатів з котлетної маси та правила їх приготування;● види каш та правила їх варіння;● прийоми варіння овочів;● кулінарне призначення окремих харчових продуктів;● ознаки доброякісних продуктів та органолептичні методи їх визначення;● призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів, вимірювальних приладів, посуду, тари;● технологію приготування перших, других, холодних, солодких страв та виробів массового попиту з тіста;●  режим та тривалість процесів теплової обробки (варіння, смаження, припускання, випікання);● порядок користування збірниками рецептур;● вихід готових виробів, відсотки усмажування, уварювання, упікання та збільшення в об'ємі;● умови, строки зберігання та реалізації готової продукції та напівфабрикатів;● технологію приготування дієтичних страв;● правила складання святкового меню.
 Кухар повинен вміти:
●  варити картоплю та овочі, бобові, макаронні вироби, каші;●  смажити млинці, оладки;●  запікати овочеві та круп'яні вироби;●  формувати та панірувати напівфабрикати з котлетної маси;●  проводити первинну кулінарну обробку сировини (овочів, круп, м'ясних та рибних продуктів), включаючи розморожування м'яса та риби, обробку субпродуктів;● приготувати страви та кулінарні вироби масового попиту: салати овочеві та з м'ясом, вінегрети, рибу під маринадом, м'ясний, грибний та рибний бульйони, заправні, пюреподібні, холодні, солодкі та молочні супи, різні види пасерувань, томатний, молочний, деякі інші соуси, відварне м'ясо, рагу, гуляш, битки у соусі, відварну, смажену та парову рибу, фаршировані овочі, запіканки з овочів та круп, молочні страви, гарячі та холодні напої, солодкі страви;● замішувати прісне і дріжджове тісто та випікати вироби з нього;● виготовляти порційні напівфабрикати з яловичини, баранини та свинини;● готувати складні страви: заливні, асорті з гарніром, соуси з вином, цибулею та грибами, з розсолом, каперцями, а також креми, кекси, торти та багато іншого.

        Професія кравця дуже стародавня і у всі часи вважалася почесною, адже від таланту і смаку кравців залежить зовнішній вигляд людини. Секрети кравецької майстерності накопичувалися тисячоліттями. Сучасний кравець повинен бути високорозвинутою людиною, технічно грамотним фахівцем, що уміє самостійно вирішувати поточні виробничі завдання.

Кравець повинен знати:
●  асортимент одягу, сучасну технологію виконання ручних, машинних, волого-теплових операцій на різних видах матеріалів;●  технічні умови на виготовлення швейних виробів, вимоги державних стандартів, технічні умови до виготовлення швейних виробів, назви деталей крою, вимоги до їх якості;● конструкцію та складові частини деталей виробів вказаного асортименту;● призначення швейних машин, прасок, інструментів, необхідних для виготовлення одягу;●  правила експлуатації швейного обладнання, види та призначення пристроїв малої механізації;● способи ремонту одягу;●  етапи підготовки виробу до примірок;
Кравець повинен уміти:● виготовляти швейні вироби за індивідуальними замовленнями та в бригаді з розподілом праці;● виконувати всі види ручних робіт, машинних робіт, волого-теплових робіт з використанням сучасного обладнання;●  з’єднувати машинними строчками деталі виробу (на універсальному та спеціальному обладнанні);● обробляти крайовими швами зрізи деталей;● оздоблювати вироби строчками, додатковими деталями та фурнітурою;● обробляти петлі ручним та машинним способами, пришивати ґудзики;● готувати вироби до примірок індивідуально або в бригадах з розподілом праці;● виконувати та читати ескіз моделі;● усувати неполадки в роботі швейного устаткування;● чистити вироби в готовому вигляді.

 Електрогазозварник робить ручне електродугове, плазмове, лазерне, газове зварювання (різання) деталей, конструкцій і труб із сталі, чавуну, кольорових металів, зварювання на автоматах.

Електрогазозварник повинен знати:
● основи знань про будову і принцип дії електрозварювального обладнання;●  способи і основні прийоми підготовки кромок;●  види підготовки країв;● типи зварних з’єднань і швів, види підготовки кромок виробів для зварювання;● типи розбирань та позначення зварних швів на кресленні;●  основні властивості і вимоги до електродів, зварюваного металу і сплавів, газів і горючих рідин, які застосовує під час зварювання;● залишковий тиск газу в балонах, який допускається;●  правила забезпечення захисту зворотної сторони шва під час механізованого і автоматичного зварювання в захисному газі і під шаром флюсу;● призначення і марки флюсів, які застосовуються● призначення і умови застосування контрольно-вимірювальних приладів;
● Електрогазозварник повинен уміти:● виконувати ручне дугове, плазмове, газове, автоматичне і механізоване дугове зварювання простих деталей, вузлів і конструкцій; ●  виконувати ручне кисневе різання бензинокисневими різаками і газокисневими різаками сталевого легковагового і важкого лому;● виконувати кисневе і плазмове прямолінійне різання простих і середньої складності деталей з вуглецевих сталей першої групи розрізаємості (Ст1-Ст6; 10; 20; 25; 15Г; 10Г2) за розмічанням вручну; на переносних, стаціонарних та плазморізальних машинах;● готувати газові балони до роботи;● обслуговувати газову апаратуру відповідно до ДСТУ;● прихвачувати деталі, вироби, конструкції у всіх просторових положеннях;● готувати вироби, вузли та з’єднання під зварювання. Зачищати шви після зварювання;●  забезпечувати захист зворотної сторони шва в процесі автоматичного і механізованого зварювання в захисних газах;● усувати раковини і тріщини в простих деталях, вузлах, відливках;●  читати прості креслення (до двох основних проекцій).

Електромонтер це той, хто здійснює розбирання, ремонт, монтаж та налагодження, технічне обслуговування промислового електрообладнання, електродвигунів, генераторів, кабельних і лінійних споруд, електронно-регулюючих приладів.

Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування повинен знати:
● основні закони електротехніки;● конструктивний пристрій обмоток ізоляції;●  ознаки пошкоджень обмоток й ізоляції, а також способи їх усунення;● послідовність операцій при ремонті обмоток і ізоляції;●  обладнання, спеціальні пристосування і оснащення, контрольно-вимірювальні прилади;● електротехнічні матеріали і вимоги, що пред'являються до них;● правила техніки безпеки;●  основи електротехніки, телемеханіки і електроніки;● електричні схеми енергоустаткування, що обслуговується або дільниці;
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування повинен уміти:
● виконувати окремі нескладні роботи з ремонту і обслуговування електроустаткування під керівництвом електромонтера вищої кваліфікації;●  монтувати і ремонтувати розподільні коробки клемників, запобіжних щитків і освітлювальної арматури;●  очищати і продувати стисненим повітрям електроустаткування з частковим розбиранням, промиванням і протиранням деталей;● чистити контакти і контактні поверхні;●  здійснювати оброблення, зрощування, ізолювання і паяння проводів напругою до 1000 В.●  прокладати установочні проводи і кабелі;● обслуговувати і ремонтувати сонячні і вітрові енергоустановки потужністю до 50 кВт;● виконувати прості слюсарні, монтажні і теслярські роботи під час ремонту електроустаткування;● вмикати і вимикати електроустаткування та виконувати прості вимірювання;

Професія тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва тривалий час була найбільш розповсюджена у сільському господарстві і пов’язана з землеробськими професіями.

Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва повинен знати:
● правила експлуатації і технічного обслуговування тракторів, комбайнів, всіх типів сільськогосподарських машин, що агрегатуються з ними, транспортних засобів;● правила техніки безпеки і дорожнього руху;будову трактора; його вузлів та систем;● технологію виконання механізованих робіт;● особливості використання причіпної та навісної техніки;● технологію та методи вирощування сільськогос- подарських культур;● правила техніки безпеки та прийоми безпечної роботи з різними механізмами;●  норми виробничої санітарії.
Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва повинен уміти:
- користуватись інструментом, пристосуваннями, засобами індивідуального захисту під час роботи;- збирати і розбирати електроприлади;- здійснювати технологічне регулювання сільськогосподарських агрегатів;- розбирати, складати та регулювати трактори, сільськогосподарські машини та знаряддя;- усунути несправності, які виникають під час роботи сільськогосподарської техніки;- керувати колісними та гусеничними тракторами, самохідними комбайнами;- виконувати механізовані роботи під час вирощування сільськогосподарських культур;- розраховувати необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив.